Конфедерація Вільних профспілок України (КВПУ) на сьогодні є найбільшою в Україні незалежною профспілкою і такою, що найшвидше зростає. КВПУ представляє інтереси більш ніж 270 000 працівників у багатьох галузях – медичній, освітянській, видобувній, транспортній тощо.
КВПУ закликає керівників Дніпропетровської області вжити заходів для підвищення якості медичного обслуговування й освіти та поліпшення умов праці лікарів, медсестер та освітян.
«Ми переконані, що для такої заможної країни, як Україна, нинішній стан медицини й освіти є незадовільним і неприйнятним для громадян, – каже Михайло Волинець, голова Конфедерації Вільних профспілок України. – Наша головна мета – покращити медичне обслуговування для
... Читати далі »
"Бойтесь единственно только того, кто скажет: "Я знаю, как надо!" - предостерегал Александр Галич. Это предупреждение звучит особенно актуально в наши дни, когда повсюду бушует экономический кризис, и дезориентированное общество охотно прислушивается к самоуверенным пророкам. Украина – не исключение.
Представители враждующих идеологических лагерей наперебой втолковывают растерянному украинцу, как именно надо. По большом счету все спасительные рецепты сводятся к одному: идейность – добро, а безыдейность – зло, и все наши беды происходят от нее.
Разгневанные критики клеймят позором безыдейных украинских политиканов, нисколько не похожих на Максимилиана Робеспьера или Степана Бандеру. Где вы, бескорыстные подвижники и бескомпромиссные романтики, готовые самоотверженно бороться за Идею? Вы нужны сегодняшней Украине!
Безыдейность отечественного истеблишмента стала синонимом аморальности, эгоизма и продажности. Достается и украинскому обывателю, который увлекся потр
... Читати далі »
Однажды ты обнаруживаешь, что твой ребенок использует в речи слова, которым ты его совсем не учила. Что делать? Смириться, потому что «сегодня все так говорят»? Бороться?
Если в семье постоянно заботятся о «экологии» речи, то ребенок вряд ли начнет ругаться матом.... Читати далі »
Процедуру коллективного трудового спора с КП «Киевский метрополитен» начал Свободный профсоюз работников Киевского метрополитена.
Сейчас активисты профсоюза готовы собрать подписи под требованиями к руководству предприятия. Как сообщил председатель профсоюза, Виктор Дитковский, метрополитеновцы требуют прекратить сокращение работников, повышения зарплат согласно с коллективным договором, пересмотра штатного расписания руководства предприятия, требуют выполнения колдоговора и отмены незаконных нормативно-правовых актов администрации. Напомним, 2 марта Свободный профсоюз работников Киевского метрополитена провел акцию протеста у стен Киевской городской государственной администрации (КГГА). Во время акции протеста митингующие требовали в то
... Читати далі »
2009.03.20 Офіційне звернення Конфедерації Вільних профспілок до читачів та журналістів
Конфедерація Вільних профспілок України вже не одноразово заявляла, про те, що жодна політична сила, жодні корупційні схеми, не впливають на діяльність організації. Більш того, КВПУ - єдина профспілкова організація, що не залежить від інтересів влади та капіталу. КВПУ захищала, і завжди захищатиме інтереси найманого працівника. Інших інтересів, окрім цих, вільна профспілка не має і не може мати!
Як приклад, можна навести хоча б події на металургійному комбінаті ім. Ілліча, працівники якого були змушені працювати у рабських умовах, не отримували заробітну плату і лише КВПУ і голова КВПУ Михайло Волинець, допомогли працівникам, вивели проблему на державний рівень, змусили власників реагувати, прислухатись до потреб працівників. У той же час, за останніми даними, сам роботодавец
... Читати далі »
Я щойно повернувся з Польщі. Візьму на себе сміливість запевнити, що наші
західні сусіди особливих наслідків кризи на собі не відчули. Можливо, в них усе
тільки починається, але головне в іншому – там немає того понурого настрою,
який часто можна відчути у нас. Сусіди вірять у майбутнє! Бо є ресурс для
маневру, є суспільний оптимізм.
А як люди відчувають кризу у нас?
По-перше, скороченням зарплат і зростанням цін – причому невідомо, в яких
пропорціях це відбуватиметься. Хоча... По суті, всі вже до такого призвичаїлися
ще за 1990-ті роки. По-друге – втрата роботи. І це, мабуть, найскладніше. Коли
в людей немає місця праці, налаштовувати їх, щоб вони були оптимістами – це
трохи нетактовно. Бо будь-яка робота – то ще й вага громадянина у власни
... Читати далі »
