Соромно за місто. Бо за величезного промислового потенціалу дороги швидше нагадують сільські, але ще більше розбиті. А про якість тротуарів краще й не згадувати. Та не тільки в цьому, так би мовити, негаразди. Вони проглядаються й у всьому іншому. Варто тільки звернути увагу й замислитися над тим, що відбувається насправді, а як мало б бути, якщо враховувати потенціал центру гірничо-металургійного комлексу України і міста, яке поступається за площею лише самій столиці…
НАВІЩО НАМ ПЛАКАТНО-ЕКРАННІ СТВОРІННЯ?
Не буду називати їхніх прізвищ, аби зайвий раз не піарити цих знахабнілих посадовців. Бо вони, шановні криворіжці, уже мало не живуть з вами разом у ваших помешканнях, оскільки місцеві телеканали з дня у день тільки й розповідають про їхні ніби здобутки. Натомість вам (крім випадків суто сенсаційного плану) вдається хіба що екран пощупати, з якого вони «вєщают». А щоб відверто поспілкуватися, аби якусь нагальну проблему розв’язати, то це вже майже суцільна фантастика. Дехто ж із числа дуже високих чинів «місцевого розливу» уже навіть на заздалегідь визначені прийоми громадян вирішив не з’являтися. А тому й доводиться людям шукати плакати із портретами тих знахабнілих посадовців і спілкуватися з ними у письмовій формі, тільки – коротко і дуже-дуже стисло.
Але якщо так, то навіщо нам взагалі ці, так би мовити, плакатно-екранні створіння? Ви добре запам’ятали тих, що ото «вєщали», а потім ще й закликали з плакатів і тепер сидять у владних кабінетах, начхавши (якщо не сказати щось гірше) на всі свої обіцянки щодо розв’язання проблем нас, криворіжців? Якщо так, то умовно перекресліть їх у своїй пам’яті чорними жирними лініями. Тим більше, шо всі вони служили ЯНУКОВИЧУ, котрий своїми діями привів на українську землю війну. А значить - мають розділити разом із ним відповідальність за скоєний злочин, а не знову лізти на місцеві престоли та на інші «хлібні» місця у владі.
ГОЛОВНЕ – НЕ ПЛАТИТИ, А ЗРУЧНО ЇХАТИ І ЖИТИ
Останнім часом чи ненайбільше розмов - про тарифи (причому не тільки щодо сплати за комунальні послуги, а й про перевезення пасажирів). Зокрема, - на маршрутках. Як відомо, в Кривому Розі з цього приводу ціла протестна акція-мітинг відбулася. Бо ж зрозуміло, що на кожного криворіжця усе більшає тиск як на вільного громадянина України: “Плати, плати й плати!..” Однак при цьому про якість перевезень і про дороги, на яких вони відбуваються, чомусь мову не заводять. Тому й виходить, що “верхи” декларують про необхідність “жити по-новому”, а “низи” змушені діяти “по-совєтскі”: “жити, щоб працювати”, а не навпаки.
Але ж коли орієнтуватися на європейські мірки, керуватися ринковими механізмами і в центр питань розвитку суспільства поставити права людини, то принцип має бути іншим: “працювати краще, щоб краще жити”. А для цього влада має почути, чого від неї вимагають люди-трудівники, на податки яких ця влада існує, а не відвертатися від народу, як це робиться в Кривому Розі. Зокрема, самі авто мають бути надійними в керуванні й зручними для пасажирів (і стоячих у салоні взагалі не повинно бути), а дорожнє полотно має бути рівним і безпечним для їзди. Та наша влада чомусь на такі речі не звертає уваги. Бо вона не дбає про те, щоб нам зручно жилося. Причому — не тільки під час поїздок, а й тоді, коли ми вдома. Захочуть — вимкнуть світло в якійсь частині міста без попередження, або — воду (я вже не кажу про гарячу в літній період). Та при цьому вимагають: плати!
ГОВОРИМО ПРО ЄВРОПУ, А ОРІЄНТУЄМОСЬ НА АСФАЛЬТ
Про Європу і європейські цінності сьогодні, мабуть, тільки вже останнє ледащо з числа представників місцевої влади не говорить. Однак виходить, що то — для “вєщанія” з екранів та для плакатів. А для нас із вами, шановні криворіжці, - сувора реальність зіпсованих доріг, високі ціни геть на все та марні сподівання на прогресивні зміни у найближчому майбутньому.
Тим часом у Європі вже приблизно 30 відсотків доріг мають бетонне покриття, а в Україні — лише півтора. Причому експерти вважають, що цементобетонне покриття міцніше, ніж асфальтобетонне. До того ж, його використання більш вигідно для бюджету і вирішує проблему імпортозаміщення.А ще, як відомо, стан асфальту відчутно залежить від температурних коливань, та й життєвий цикл цементобетонних доріг в 2-3 рази довший, ніж у асфальтобетонних. І ця інформація — з відкритих джерел. Але вона, швидше за все, не потрібна тим чиновникам, які не хочуть нам служити.
І це лише один малеснький приклад, на що ми мали б орієнтуватися, про що говорять, а як насправді діють. Повірте, що так само — і у всьому іншому. Бо нас обрані владці просто не хочуть чути. Можливо, - тому, що вони служили ЯНУКОВИЧУ, діями якого була зруйнована вся проукраїнська владна вертикаль, а потім — розв'язана війна проти України? Мені здається, що над цим та над всіма іншими запитаннями нам треба замислюватися, аби знаходиnb правильні відповіді. Треба думати, а не залишатися зазомбованими покірними виконавцями. І – обирати у владу тих, які чують нас і працюють у наших інтересах.
Андрій НЕМЧЕНКО, житель мікрорайону “5-й Зарічний”