Про моральні аспекти пенсійної реформи. ВИХОДЯЧИ із суспільних інтересів, здійснення пенсійної реформи мало б сприяти скороченню антагоністичних настроїв у суспільстві та взаємопорозумінню між представниками різних поколінь. Насправді ж, у суспільстві все більше набирає ваги теза про те, що нове покоління, чисельність якого невпинно скорочується, має прогодувати армію пенсіонерів, чисельність якої, в свою чергу, невпинно зростає. Попри певні підстави для подібних тверджень, акцентування факту утриманства старшого покоління своїми наступниками, породжує у суспільстві дискримінаційні настрої по відношенню до перших. За таких умов ігнорується незаперечна істина, яка полягає в тому, що кожна людина своєю працею створює не лише продукт поточного споживання, а залишає по собі матеріальні здобутки (виробничі потужності, будівлі різноманітного призначення, мережі комунікації, лісонасадження і т.п.) на кілька десятиліть наперед, що в умовах розумної державної політики має тривалий час сприяти виробництву додаткового продукту. Загострення питання пошуку додаткових ресурсів пенсійного призначення значною мірою обумовлене не стільки фактором старіння населення, скільки безпорадністю держави в питаннях модернізації виробництва, розвитку інтенсивних технологій, раціонального розподілу суспільного продукту, організації зайнятості і оплати праці молодого покоління, що стало б надійною перешкодою для його устремління емігрувати за межі України. За наявності масового безробіття та невлаштованості життя працездатного населення посилання на демографічний фактор скорочення народжуваності як на майже єдину причину тупикового стану фінансового забезпечення пенсійних фондів межує з блефом. Адже збільшення чисельності молодого покоління, яке через безлад у виробництві не здатне прогодувати навіть самого себе, лише загострює питання формувавння видатків на соціальні, в тому числі, пенсійні витрати. З іншого боку, фактичне занедбання потреб наукової і практичної геронтології відгукується значними моральними і матеріальними збитками в сфері підтримання життєдіяльності і працездатності основної маси старшого покоління.
