Здавалося б, навіч перевірена практикою рутинна ситуація: переважна більшість заяв до правоохоронних органів про злочин завершується відмовою в порушенні кримінальної справи, нерідко без будь-якої аргументації. Та цього разу відмова мала помітно симптоматичний характер. Її скасування було п'ятим у серії скасувань постанов міліцейського органу про відмову в порушенні кримінальної справи за однією і тією ж заявою про злочин, що підпадає під дію ст.358, ч.2 Карного кодексу України - підробка документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання сфальсифікованих документів, здійснені за попередньою змовою групою осіб.

Відвертий початок оскаржуваній нами «діяльності» був покладений головою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, народним депутатом України від фракції БЮТ Павлом Мовчаном. Намагаючись підпорядкувати своїй політичній силі Дніпропетровське обласне об'єднання товариства «Просвіта», він майже два роки ігнорує волю членства місцевих організацій цього об'єднання, розіславши до відповідних органів реєстрації повідомлення про заміну легітимно обраних керівників місцевих і обласного об'єднань на своїх ставлеників.

З метою своєї «легалізації» новоспечені «керівники» місцевих об'єднань вдалися до цілого арсеналу заходів: від проведення сфальсифікованих звітно-виборних зборів до підробки документів. Зокрема, змовники у Кривому Розі, готуючи позастатутний переворот, виготовили новий зразок фірмового бланку об'єднання ще до проведення звітно-виборних зборів.

Посіяні зерна неправди впали на поживний грунт: правоохоронні органи, оминаючи закон, пішли шляхом сприяння діяльності рейдерських формувань.

То як же реагували правоохоронці на подану рік тому заяву до Дзержинського РВВС м.Кривого Рогу?

У першій постанові про відмову в порушенні кримінальної справи була зазначена мотивація про те, що «факт, викладений у заяві ... не входить до компетенції міліції...». У наступних постановах використані такі перли казуїстики як «Стосовно фірмового бланка в діях Крамаренка М.В. формально вбачається склад злочину, передбаченого ст.358 КК України, але приймаючи до уваги те, що фірмовий бланк ВУТ «Просвіта» не надає ніяких прав, а також не звільняє (? - авт.) від обов'язків, таким чином вищевказаний бланк не є підробкою офіційного документа». За скаргами заявника всі ці відмовні постанови були скасовані і направлені для додаткової перевірки.

Постанови від 13.03.2009р. та 7.05.2009р. були скасовані прокуратурою Дзержинського району міста, постанови від 28.06.2009р., 24.08.2009р. та 1.12.2010р. скасовані судом цього ж району.

Постанови про відмову погоджували начальники Служби дільничних інспекторів: двічі - майор міліції І. І. Совенко і тричі - старший лейтенант міліції А.М. Галенда, затверджували: чотири рази - начальник районного відділу міліції підполковник міліції С.С. Каменський і один раз начальник райвідділу підполковник міліції А.М. Левицький.

То які ж висновки належить зробити про ділові якості названих службовців високого рангу та про їхнє ставлення до дотримання законності, до пошанування судових рішень? Їхні дії якнайкраще це демонструють.

Неважко переконатись, що за рівнем «фаховості» не відстає і прокуратура. Її представниця Пролиз Є.О., яка брала участь у останньому судовому засіданні 9 лютого поточного року, заперечила проти скасування постанови на тій підставі, що «матеріал неодноразово повертався і все, що можна, орган дізнання зробив». Переконливіше не скажеш, мовляв: чого ще суд хоче, скільки ще можна виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню можливого злочину?!

Та чи замислювався хто-небудь із керівництва правоохоронних органів, чого варта така «професійна» робота їхніх працівників, у яку держбюджетну копієчку обходиться п'ятиразове, в тому числі триразове судове, повернення відмовних матеріалів органу дізнання, якої якості роботу держслужби оплачує український платник податків?