Тернівський районний суд Кривого Рогу 20 квітня 2015 року закінчив розгляд цивільної справи за позовом Наталії Горобець до ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування заходів дисциплінарного стягнення, ухваливши рішення на користь робітниці, яка є профспілковим активістом та членом Криворізької міської організації Незалежної профспілки гірників України (НПГУ).
У судовому засіданні свої інтереси відстоювали сама Наталія Горобець, а також директор ТОВ «Юридична компанія «Твій правовий захист» Олександр Мотуз. Останній і розповів про перебіг подій.
«Крім мене, інтереси Наталії Горобець у суді відстоював представник Криворізької міської організації НПГУ Віктор Онучка, з яким ми спільними зусиллями довели протиправність дій адміністрації ПАТ «ПівнГЗК» стосовно працівниці-дозувальниці, - пояснив Олександр Мотуз. - Профспілкові активісти на чолі з головою первинного осередку НПГУ ПАТ «Євраз Суха Балка» Олександром Бондарем та очільником міської організації НПГУ Юрієм Самойловим теж були на засіданні суду, забезпечуючи належну підтримку своїй колезі».
Наталія Горобець оскаржила дії свого роботодавця ПАТ «ПівнГЗК» щодо притягнення її до відповідальності – оголошення догани та позбавлення премії.
Покарали робітницю за те, що вона, виконуючи обов’язки дозувальниці та контролюючи рух конвеєрної стрічки, відійшла від неї на п’ять метрів і зайшла до кімнати короткочасного відпочинку зігрітися (працювала жінка у холодну пору доби (вночі), у неопалюваному цеху та ще й без покрівлі).
Представник роботодавця із юридичного відділу ПАТ уже в судовому засіданні стверджувала, що працівниця не має права відвідувати кімнату короткочасного відпочинку, бо вона мовляв не може вважатися елементом робочого місця дозувальника. Щоправда при цьому не зазначила, де саме розташовується робоче місце Горобець та не вказала його межі. Наталія Горобець наполягала на тому, що її робочим місцем є вся територія розташування конвеєра з кімнатою короткочасного відпочинку включно. І облаштована вона саме для того, щоб працівники могли у ній відпочивати й зігріватися, бо простояти всю 12-годинну нічну зміну біля конвеєра, та ще й жінці, просто неможливо.
Роботодавець однак не вважає, що працівниця має таке право. Він стверджує, що для того, аби відійти на п’ять метрів від конвеєра, дозувальниця має подзвонити по мобільному телефону (користування ним заборонено інструкцією з охорони праці – авт.) і запитати у майстра дозволу. Якщо ж він його не надасть або з ним не вдасться встановити зв’язку, треба всю зміну незворушно стояти на місці.
«На засіданнях у суді було встановлено цікаві факти, - продовжує Олександр Мотуз. - Виявляється, Наталія Горобець разом зі своєю колегою Наталією Карачовою (вона теж подала позов до суду – авт.) з восьмої години вечора до четвертої години ранку за розпорядженням майстра Андрія Стеблія під дощем виконували надто важку, непритаманну їхній професії роботу – прибирали просип. Саме повернувшись із виконання цього наряду, жінки й вирішили перевести дух та хоч трохи зігрітися, а керівництво за це притягнуло їх до відповідальності. Варто відзначити, що інструкція з охорони праці дозувальника, яка діє на підприємстві, зобов’язує працівників самостійно стежити за своїм станом: не носити мокрий одяг та не переохолоджуватися, що й робили жінки-працівниці – забезпечили свій обігрів після виконання важкого завдання під дощем із лопатами у руках. Однак роботодавець на свою ж інструкцію не зважає, прикриваючись вигаданими формальностями: мовляв перед тим, як відійти на п’ять метрів від конвеєра, треба було подзвонити майстру. Виходить: дві хвилини перебування дозувальниць у кімнаті короткочасного відпочинку могли б зашкодити роботі конвеєра, а залишення його без нагляду на вісім годин, коли жінок відправили працювати з лопатами під дощем, а потім ще на чотири години, поки вимагали від них пояснювальних записок та ще й такого змісту, який би задовольнив роботодавця, ні.
Крім того, як виявилось у суді, на підприємстві вже давно діє розпорядження №30 від 31 січня 2013 року, яким встановлено порядок дій щодо запобігання простудним захворюванням та визначено право працівників на обігрів. Найбільше обурює те, що на підприємстві «для галочки» видали таке розпорядження, але не довели його до працівників та й від суду намагалися приховати. Про наявність документа стало відомо виключно завдяки листуванню інспектора з охорони праці НПГУ Віктора Онучки з Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
Розсмішило присутніх у залі засідання те, що юрист ПАТ «ПівнГЗК» надала суду свої письмові пояснення по справі, де цитувала покази одного зі свідків – працівника ПАТ «ПівнГЗК», у допиті якого суд відмовив. Виходить, ще до того, як суд вирішив питання про доцільність чи недоцільність заслуховування свідка, у ПАТ уже були впевнені, що того допитають, і знали, які свідчення він надасть.
Нагадаю, що Наталія Горобець не єдина, кого незаконно притягнув до відповідальності роботодавець. Аналогічна справа за позовом її колеги Наталії Карачової теж зараз перебуває у провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу. Але вона ще не розглянута».
