«Ой Загудів степ запорізький. Як Чорноє море – Понеслися запоріжці Облавою в поле… не вітер в полі грає, Не орел літає- Тож Сірко з товариством По степу гуляє! З народної пісні»
Напередодні великих свят України (Покрови Пресвятої Богородиці, дня Українського козацтва і дня народження Української повстанської армії) групою криворіжців було здійснено поїздку на могилу славетного кошового отамана Івана Дмитровича Сірка. Ініціатором виступив профком НПГУ «Євраз Суха балка» начолі з головою ПО Олександром Бондарем. Участь у ній взяли гірники цього підприємства, підрозділ Інгульської паланки Українського козацтва начолі з Ігорем Дєдюхіним, громадські активісти. З великою зацікавленістю слухали розповідь про те, що вісім разів Запорізька Січ обирала Івана Дмитровича Сірка кошовим отаманом. За все понад кількасотрічне існування Січі жоден кошовий отаман не зажив такої любові й шани серед січового товариства. Україна – лівобережна, правобережна, слобожанщина – в 60-70-і роки ХVІІ століття не знала людини, яка могла б зрівнятися популярністю з Іваном Сірком. Загальне визнання і безмежну вдячність сучасників набула тоді очолена Іваном Сірком безперервна героїчна боротьба козацтва проти турецько-татарських агресорів, що загрожували геноцидом українському народові. Запорізький витязь вважав найпершою і найголовнішою метою кожного походу врятування бранців з полону, визволення невільників, що конали в тяжкому рабстві у султанській Туреччині та Кримському ханстві. Великий талант полководця, особиста хоробрість, мужність та відвага поєднувалися з безмежною відданістю народній справі. Відзначаючи ці якості, треба наголосити б і на суто людських рисах характеру Івана Дмитровича: розважливий, мудрий і демократичний, він був до аскетизму скромний у побуті і глибоко віруючий. На Січі жив у курені, їв разом з козаками з одного казана, носив, як і всі, простий одяг. Історики вважали, що за своїми спартанськими звичками кошовий нагадував київського князя Святослава. Під час поїздки стали свідками цікавої події у житті козачат: посвячення у джури Українського козацтва Його здійснював отаман Нікопольської паланки. Треба було бачити, як начебто звичайні діти – з числа неслухів, бешкетників і непосидющих хлопців - приймали присягу на вірність . Ззовні вони не відрізнялись від інших дітлахів, але : «СЛАВА УКРАЇНІ» і «ГЕРОЯМ СЛАВА» звучали з їх вуст твердо і впевнено. Цей гурт джурів (начолі з викладачем Олександрівської школи Ларисою Макаренко, яку теж було посвячено у Берегині Українського козацтва) свідчить, що в Україні зростає гідне покоління нащадків справ славетного кошового отамана Івана Сірка. Присутні щиро вітали їх з посвяченням, бажали бути справжніми козаками. І високий дух українства на святому місці був справді присутній. Як на мене, все дійство, що відбувалося, було в гармонії з Богом, бо погода була сонячною, небо - безхмарним і відчувалося, що душа славетного отамана із задоволенням спостерігала за тим дійством та ще й брала в ньому участь Ось що сказав про цю поїздку голова ПО НПГУ ПАТ «Євраз СУХА БАЛКА» Олександр Бондар: «Відвідати могилу славного пращура, великого козака-характерника Івана Сірка зголосилося набагато більше робітників «Сухої Балки», ніж вмістив автобус. Така зацікавленість молодих шахтарів та членів їх сімей історією рідного краю надихає мене особисто як голову однієї з первинок Незалежної профспілки гірників України на те, що треба ще організовувати такі патріотичні поїздки іншими святими та історичними місцями України. Молодь виявила неабиякий інтерес до історії визвольної боротьби Українського козацтва, відчула той святий дух, що літає по степах та пагорбах, де колись були козацькі січі. Тому Молодіжний комітет Незалежної профспілки гірників України ПАТ «ЕВРАЗ СУХА БАЛКА» звертається до робітничої молоді із запрошенням взяти участь у інших таких заходах, а їх наша профспілка запланувала чимало». Сергій ДАШКОВСЬКИЙ, м. Кривий Ріг Фото-відео звіт за веб-адресою: https://plus.google.com/u/0/photos/104163692967985073807/albums/6069853887276469841 http://www.youtube.com/playlist?list=PL1FhiNPYzGPAXoAfdsHy3OXPXS_CfIpNr Фото Олександра БОНДАРЯ.
