09.11.2010
З наближенням дня розгляду Трудового кодексу у Верховній раді (за попередньою інформацією на наступному пленарному тижні парламентарії можуть розглянути та ухвалити Трудовий кодекс у другому читанні) обговорення суперечливих статей документу стає ще запеклішим серед профспілковців, політиків та ЗМІ. Конфедерація вільних профспілок України не одноразово висловлювала свою однозначну позицію: у нинішній редакції Трудовий кодекс неприпустимий до прийняття, оскільки його статті прямо порушують права людини, закріплені міжнародним законодавством.

Сьогодні, 9 листопада в інформагентстві «Інтермедіа Консалтинг» відбулась прес-конференція «Збільшення робочого тижня на 8 годин та інші новації Трудового кодексу. Чого чекати українцям?». Її учасники Мирослав Якібчук, голова Національного форуму профспілок України та Григорій Кабанченко, заступник голови Національного форуму профспілок України висловили свою позицію стосовно Трудового кодексу. Їх опонентом у виступила Валентина Позинич, завідуюча відділом експертиз юридичного департаменту ФПУ. Втім, єдиної думки учасники конференції з заходу не винесли: профспілковці продовжують наполягати на невідповідності законопроекту нормам міжнародного права та правам українських робітників, у той час як представниця ФПУ захищала творіння голови ФПУ Василя Хари та співавторів законопроекту.

«Проект нового Трудового кодексу є кроком назад до часів «дикого капіталізму», для яких характерним було нічим не стримуване і неконтрольване свавілля роботодавців і абсолютне безправ'я найманих працівників. Проект у багатьох його частинах і статтях є антиконституційним документом.

«На жаль, законопроект є яскравим прикладом цинічного звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод громадян України у сфері виробничо-трудових відносин», - підкреслив Якібчук.

Так, стаття 13 нового ТКУ надає роботодавцям право самостійно регулювати трудові відносини шляхом видання власних нормативних актів - без погодження з працівниками, профспілками і навіть державою. Згідно з проектом, після його прийняття роботодавець не повинен буде проводити відповідні переговори з профспілками. Більше того, проект не передбачає будь-якої відповідальності роботодавця за порушення ним його власних актів.

Частина З ст. 13 визнає за роботодавцем право підміняти колективний договір вже згаданими «нормативними актами роботодавця» (Правилами внутрішнього розпорядку, наказами, розпорядженнями, рішеннями), які приймаються ним самостійно (ч.2 ст. 13).

На підприємствах, де, на думку роботодавця, не може бути збережена нинішня тривалість робочого тижня 40 годин, законопроект дозволяє встановлювати 48-годинний робочий тиждень. Якщо ж роботодавцем буде прийнято відповідний нормативний акт, то тривалість робочого тижня на підприємстві або в установі може бути й значно більшою (ст. 143).

Запровадження нового Трудового кодексу у нинішній його редакції призведе до розколу і ослаблення профспілкового руху, оскільки узаконить поділ профспілок на дві нерівноправні категорії - «репрезентативні» і «не репрезентативні» профспілки (Статті 335-339). «Репрезентативними» вважатимуться лише ті профспілки, які охоплюють не менше 3% працівників певної галузі або 2% працівників області. «Нерепрезентативні» профспілки не матимуть права брати участь в укладанні колективних угод, а також в управлінні соціальним страхуванням.

Згідно із проектом нового ТКУ, роботодавець отримає право у односторонньому порядку, без будь-якої третьої сторони (профспілок або суду) визначати особисту матеріальну відповідальність найманого працівника або групи працівників. Ці положення відкривають дорогу для свавільного звинувачення будь-кого із працівників підприємства щодо реальних або вигаданих збитків, нескінченних відрахувань із зарплати, штрафів та інших санкцій, які зазвичай застосовуються у таких випадках.

Стаття 28 проекту нового ТКУ відкриває широку дорогу для посилення анти-законних, таких що суперечать Конституції та багатьом іншим чинним законам України, методів прихованого нагляду за працівниками, зокрема відео спостереженню і відеозапису. Ця норма проекту порушує головне конституційне право особи - особисту недоторканість, - а також суперечить чинному Закону України «Про інформацію». Крім того, вона суперечить і резолюції ПАСЄ №1604, яка визначає публічний відеозапис як виключний захід для запобігання злочинам. Вочевидь, наші законодавці бачать у кожному найманому працівникові потенційного злочинця.

Таким чином, проект нового Трудового кодексу України не тільки звужує зміст і обсяг прав громадян України, але й веде до зростання напруженості у суспільстві, до дестабілізації його економічного та суспільно-політичного життя.