Караючи за порушення… Написати про це спонукала мене ситуація, в якій я побував сам у минулі вихідні, тобто - 15 січня вже цього року. Так от, прибули ми з колегою до славетного міста Запоріжжя, для участі у громадському заході. Прибули ми увечері, тому довелося “ночувати” на вокзалі. Йдучи з вокзалу вранці на зупинку, були зупинені особами у формі міліції, котрі, вимагаючи у мене документи, звинуватили в “курінні на ходу”. На запитання «невже є така заборона?», і вимогу представитись та перед’явити свої службові посвідчення й маршрутний лист, мені було запропоновано пройти до відділку міліції для складання протоколу. Сказали :“пройдёмте в отделение для составления протокола о курении в общественном месте» Може, треба було б і не погодитись ”следовать с ними”, але тоді вони могли б інкримінувати мені непідкорення працівникам у формі!.. Отож пройшли ми до відділку метрів з десять, мого колегу, який був свідком, до відділку не запросили (“ждите здесь, нам нужен только “нарушитель”). Складання протоколу, з’ясування моєї особи відбувалось близько 45-ти хвилин. Коли склали протокол і дали мені на підпис, я запитав, чому мене не ознайомили з моїми правами, на що отримав відповідь: “Почитаете у дежурного”, я наполягав на ознайомлені відповідно до ст. 268 КУпАП. Тож мені принесли кодекс, ткнувши в руки, й сказали : “ читайте”. Це вже трете порушення допущене працівниками (як з’ясувалось - міліції – бо сторонніх осіб до відділку не пропустили б). Далі, поставивши підпис у протоколі, я став вимагати копію протоколу, але почув у відповідь: “копию мы даем, когда передаем дело в суд” я ж заявив, що, поставивши один підпис, більше не підпишу, поки не отримаю копію. Тож довелось писати їм копію (а це ще одне порушення – копію зобов’язані давати в будь якому випадку). Також сказали, що це попередження, а в разі повторення - буде штраф. Я не проти. Якщо порушив, то відповідай. Але вимагаючи від мене особи у формі, так саме особи, бо документів тобто посвідчень не перед’являють, зобов’язані самі чітко дотримуватись норм та інструкцій, а так, виявляється, що «ти – порушник, а тому чинитимемо все, як захочемо». Одна з дійових осіб – ЛЕЙКО Михайло Геннадійович(прізвище взято з протоколу де написане нерозбірливо), інспектор лінійного відділку транспортної міліції ст. Запоріжжя, м. с-т міліції,а інший залишився інкогніто, бо не представлявся і документи не перед’являв. Так от підсумовуючи все це, констатую порушення, допущені працівниками міліції: 1. Ігнорування вимоги перед’явити посвідчення та назвати себе. 2. Відмова свідку у складенні протоколу, хоча відповідний пункт у протоколі про свідка є. 3. Відмова в ознайомлені мене зі ст.268, про мої права та обов’язки. 4. Спроба відмовити у наданні копії протоколу. Наприкінці мого примусового візиту до відділку, я перед’явив своє посвідчення кореспондента газети і попередив, що події будуть викладені в газеті, на що пролунало: “напишете что вся милиция - сволочи”. Я ж відповів що «огульщини» не допущу, а за порушення треба відповідати не тільки мені, але також і їм як особам при виконанні своїх службових обов’язків. ТОМУ: з порушеннями борітеся, але ж і самі не допускайте порушень, шановні працівники міліції. У тексті пряма мова - за оригіналом (російською), хоча протокол складено українською. Сергій ДАШКОВСЬКИЙ, Кривий Ріг, кореспондент часопису «Промінь просвіти»
